Здавати кров — це один із найпростіших способів реально комусь допомогти. Але більшість людей, які вперше замислюються про донорство, одразу запитують: а скільки разів на рік це можна робити? Чи не зашкодить це здоров’ю? Давайте розберемося спокійно і без зайвої медичної термінології.
Скільки крові беруть за одне донорство
За стандартною процедурою у донора беруть близько 450 мл цільної крові. Це приблизно 8–10% від загального об’єму крові дорослої людини. Звучить багато, але насправді організм досить швидко це компенсує — об’єм плазми відновлюється вже за 2–3 дні, а от еритроцити потребують трохи більше часу.
Саме тому між здачами крові існують мінімальні інтервали — не тому що це небезпечно, а тому що організму потрібен час, щоб повернутися до норми.
Як часто можна здавати цільну кров
Для цільної крові діють такі рекомендації:
- Чоловіки можуть здавати до 5 разів на рік.
- Жінки — до 4 разів на рік.
Різниця пов’язана з тим, що жіночий організм і так щомісяця втрачає певну кількість заліза, тому запас потрібно поповнювати обережніше.
Мінімальний інтервал між здачами цільної крові — 60 днів. Тобто здали сьогодні — наступний раз можна не раніше ніж через два місяці. Це базове правило, яке не варто ігнорувати навіть якщо почуваєтеся чудово.
А якщо здавати не кров, а компоненти?
Тут усе трохи інакше, бо афереза — це процедура, під час якої беруть лише певний компонент крові, а решту повертають донору. Тому інтервали коротші.
- Плазма — можна здавати раз на 2 тижні, але не більше 12 разів на рік.
- Тромбоцити — раз на 2 тижні, максимум 10 разів на рік.
- Еритроцити (аферез) — раз на 3 місяці.
Якщо ви здали плазму, а потім хочете здати цільну кров — між цими процедурами має пройти щонайменше 2 тижні. Організм загалом один, тому всі ці інтервали враховуються в сукупності.
Що відбувається в організмі після здачі крові
Більшість людей після донорства почуваються нормально або навіть легко — і це не перебільшення. Але є й фізіологічні процеси, які відбуваються «за лаштунками»:
- Об’єм плазми відновлюється протягом 48–72 годин.
- Кількість тромбоцитів нормалізується за 7–10 днів.
- Рівень гемоглобіну і еритроцитів повертається до норми за 4–6 тижнів.
- Запаси заліза поповнюються довше — від кількох тижнів до кількох місяців залежно від харчування.
Саме через залізо жінкам рекомендують здавати рідше, а всім донорам радять після процедури трохи скоригувати харчування — додати більше продуктів, багатих на залізо та вітамін С.
Чи можна здавати кров частіше, якщо дуже хочеться допомогти
Бажання зрозуміле, але відповідь — ні. Ліміти існують не для бюрократії, а для вашого здоров’я. Якщо ігнорувати інтервали, можна отримати анемію, хронічну втому, зниження імунітету. Тоді ви й самі матимете проблеми, і донором більше не зможете бути.
Якщо хочеться бути корисним частіше — можна чергувати різні види донорства. Наприклад, здали цільну кров, а через місяць — плазму. Але навіть тут варто консультуватися з лікарем станції переливання, бо кожен організм індивідуальний.
Від чого залежить, чи допустять вас до донорства взагалі
Перед кожною здачею крові обов’язково проводять медичний огляд і аналіз крові. Вас не допустять до процедури, якщо:
- рівень гемоглобіну нижче норми (для жінок — нижче 120 г/л, для чоловіків — нижче 130 г/л);
- ви хворієте або нещодавно перехворіли на застуду чи грип (треба почекати мінімум 2 тижні після одужання);
- приймаєте певні ліки, зокрема антибіотики;
- зробили татуювання або пірсинг менш ніж 6–12 місяців тому;
- тиск або пульс виходить за допустимі межі в день здачі.
Це не відмова назавжди — просто перенесення. Прийдете іншим разом у кращому стані.
Чи є різниця між першим і повторним донорством за частотою
Ні, правила однакові і для тих, хто здає вперше, і для досвідчених донорів. Єдина різниця в тому, що первинний донор проходить більш детальне обстеження і за ним уважніше спостерігають після процедури.
Досвідчені донори вже знають свій організм краще — знають, що їсти напередодні, як себе почуватимуться, скільки часу потрібно на відновлення. З часом це стає просто звичкою, яка не вимагає жодних особливих зусиль.
Як зрозуміти, що організм відновився після донорства
Найпростіший спосіб — здати загальний аналіз крові. Якщо гемоглобін, еритроцити і залізо в нормі — можна планувати наступну здачу (за умови дотримання мінімального інтервалу).
Суб’єктивні ознаки теж важливі: якщо ви відчуваєте втому без причини, часто мерзнете, маєте блідий вигляд або задишку при звичайному навантаженні — варто спочатку розібратися з цим, а не іти здавати кров.
Коротко про вікові обмеження
Стати донором в Україні можна з 18 років. Верхньої вікової межі як такої немає — головне, щоб стан здоров’я дозволяв. Але після 60 років медики підходять до оцінки здоров’я донора з більшою обережністю.
Вага донора має бути не менше 50 кг — це теж обов’язкова умова, адже об’єм крові, що береться, залежить від маси тіла.