Фарба нічого не маскує. Навпаки, вона підсвічує кожну вм’ятину, тріщину й пляму від старого протікання. Тому майстри кажуть: гарна стіна на вісімдесят відсотків складається з підготовки й лише на двадцять із роботи валиком. Чи варто економити на цих вісімдесяти? Зазвичай це закінчується переробленим ремонтом.
Підібрати все одним комплектом допоможе добрий магазин будматеріалів: ґрунтовка, шпаклівка й фарба мають «дружити» між собою за основою та призначенням. Нижче про те, що, коли й навіщо наносити.
Огляд стіни: що ховається під старою фарбою
Перш ніж відкривати відро, стіну треба «вислухати». Простукайте штукатурку кісточками пальців. Глухий звук означає, що шар відстав від основи, і такі ділянки збивають до міцного. Фарбу, що лущиться, знімають шпателем, а жирні плями й кіптяву змивають. Цвіль обробляють протигрибковим засобом, інакше вона проступить крізь будь-яке покриття.
Рівність перевіряють довгим правилом або рівнем. Якщо просвіт між ними і стіною більший за пару міліметрів, без вирівнювання не обійтись. Є ще простий прийом: лампу чи ліхтарик ставлять майже впритул до стіни. Кожна нерівність одразу відкидає тінь, і видно те, що денне світло ховає.
Ґрунтовка і шпаклівка: навіщо вони і що з чим поєднувати
Шпаклювати чи фарбувати суху пористу стіну без ґрунту — це як наливати воду в пісок. Основа миттєво витягує вологу, шпаклівка не встигає схопитися й кришиться. Фарба лягає плямами: де вбралося більше, там матовіше.
Ґрунтовка робить три речі: вирівнює вбирність, зміцнює пухку поверхню й покращує зчеплення. Перевірити, чи вона потрібна, нескладно. Бризніть на стіну водою. Якщо волога зникла за секунди, беріть ґрунт глибокого проникнення. Якщо крапля лежить довго, основа щільна, і вистачить звичайного.
Ґрунтують двічі: перед шпаклюванням і перед фарбою, вже по готовому шару. Свіжа шпаклівка знову дуже вбирна, особливо гіпсова. Час висихання дивіться на етикетці, бо він залежить від виробника, температури й вологості.
Шпаклівки теж діляться за завданням:
- стартова крупніша, нею вирівнюють перепади;
- фінішна тонка, як вершки, вона лише прибирає дрібні подряпини;
- гіпсова зручна й добре шліфується, але призначена для сухих кімнат;
- цементна стійка до вологи, її беруть для ванної, кухні та фасадів;
- готова маса у відрі не потребує замішування й добре підходить для фінішу.
Класична помилка — вирівнювати перепади саме фінішною. Шар виходить товстим, тріщить і з’їдає гроші. Шви гіпсокартону проклеюють серпянкою або армувальною стрічкою, інакше за сезон вони проступлять. Тріщини спершу розшивають, ґрунтують і лише тоді закладають.
Послідовність робіт крок за кроком
Порядок має значення, бо кожен наступний шар спирається на попередній:
- Збити слабкі ділянки, очистити стіну від пилу, жиру й цвілі.
- Нанести перший шар ґрунтовки.
- Закласти тріщини й шви, за потреби пройтися стартовою шпаклівкою.
- Дати їй висохнути повністю, а не «майже».
- Нанести фінішну шпаклівку тонким шаром.
- Відшліфувати сіткою чи папером зерна приблизно P120–P180 і зняти пил вологою ганчіркою.
- Нанести другий шар ґрунтовки.
- Фарбувати у два шари.
Шліфують також при боковому світлі: рука й око разом помітять більше, ніж одне око.
Якщо вже стоїте перед стіною з відром у руках і сумніваєтеся, на сайті «СМ Цитадель» усе потрібне лежить в одному місці. Там є ґрунти ATLAS, CERESIT, KREISEL, SILTEK і Колорит, а також сухі шпаклівки ATLAS Dolina Nidy, SEMIN та SNIEZKA Acryl-Putz. Для швидкого фінішу знайдуться готові шпаклювальні маси, які не треба замішувати. Фарби й інструмент, зокрема ANZA, теж поруч, тож весь шлях від ґрунту до останнього шару можна зібрати за одним замовленням.