Від початку повномасштабної війни понад мільйон українців опинилися в Німеччині. Для більшості з них тимчасовий захист в Німеччині — §24 Aufenthaltsgesetz — став першим і головним правовим документом, що дав змогу легально залишитися в країні, не вдаючись до складних процедур притулку. Але навколо цього статусу й досі багато плутанини. Хтось вважає §24 «статусом біженця», хтось думає, що він дає повністю ті самі права, що й для громадян Німеччини, а хтось ігнорує будь-які кроки після того, як карточка вже на руках. Насправді механізм простий — але лише якщо розуміти, як він реально працює.
Перш ніж їхати або продовжувати перебування, корисно також заздалегідь зібрати документи для поїздки: детальний чек-лист із поясненнями є тут https://blog.likebus.ua/neobkhidni-dokumenty-dlia-podorozhi-avtobusom-za-kordon/.
Що означає §24 на практиці — і чим він не є
§24 — це окрема підстава для легального проживання. Вона з’явилася як колективна відповідь ЄС на війну і не вимагає індивідуального доведення переслідування, як у класичній процедурі притулку. Достатньо бути громадянином України, який виїхав через збройний конфлікт.
Але статус не дорівнює «безкоштовному проживанню з повним пакетом прав автоматично». Логіка така: §24 відкриває двері в систему, але що саме за ними — залежить від конкретної ситуації людини. Наприклад:
- право на роботу є, якщо у вашому документі стоїть позначка «Erwerbstätigkeit erlaubt»;
- соціальні виплати (Bürgergeld) нараховуються тим, хто справді потребує підтримки і звернувся до Jobcenter;
- медична допомога в перші місяці обмежена — це гостра допомога, стоматологія за необхідністю, вагітність і вакцинація, а не повний обсяг, як у застрахованого працівника;
- освіта для дітей доступна одразу — і школа, і садок.
Тобто §24 — це не шаблон, а рамка. У межах цієї рамки все залежить від того, звідки ви отримуєте підтримку, чи працюєте, скільки часу вже перебуваєте в країні.
До якої дати діє статус — і що означає «автоматичне продовження»
Станом на квітень 2026 року ситуація така: посвідки за §24, які були чинними на 1 лютого 2026 року, автоматично продовжено до 4 березня 2027 року. Це рішення ухвалила Рада ЄС ще у червні 2025-го, Німеччина підтвердила його на національному рівні.
Але тут є тонкий момент, який часто ігнорують: автоматично продовжується право перебування, а не обов’язково фізична пластикова картка. У деяких містах Ausländerbehörde може попросити оновити сам носій або виконати технічні кроки. Тому формула «нічого не треба робити до 2027 року» — не найбезпечніша порада. Краще стежити за повідомленнями місцевого відомства і не ігнорувати листи з офіційними інструкціями.
Ще один нюанс — довгі виїзди. Короткі поїздки до України або в межах ЄС з §24 можливі. Але якщо людина відсутня тривалий час, це може вплинути на виплати й поставити питання щодо самого статусу. Перед довгою поїздкою — обов’язково уточнити наслідки у Jobcenter і Ausländerbehörde.
Перші кроки після отримання статусу — де люди найчастіше гальмують
Багато хто, отримавши Fiktionsbescheinigung або пластиковий Aufenthaltstitel, зупиняється. Логіка зрозуміла: документ є, значить, все вирішено. Але саме тут починається найважливіше.
Що потрібно зробити якнайшвидше після оформлення §24:
- Відкрити банківський рахунок. Без нього не надходять виплати і не виплачується зарплата. Банк зазвичай просить паспорт, посвідку або Fiktionsbescheinigung і підтвердження адреси.
- З’ясувати свій статус у системі медичного страхування. Це не відбувається автоматично. Потрібно зрозуміти, яка страхова каса вас обслуговує і за яким механізмом.
- Звернутися до Jobcenter. Навіть якщо плануєте швидко знайти роботу — Jobcenter дасть пояснення щодо перехідного періоду, мовних курсів і доступних програм інтеграції.
- Записати дітей до школи або садка. Краще починати відразу після реєстрації адреси. У великих містах місця розбирають швидко.
§24 — це не фінальна точка, а стартовий майданчик. Чим швидше людина рухається далі, тим менше залежить від системи підтримки і тим стабільніше її становище в Німеччині.