Джерело: zaxid.net

Завершити війну за один день – такою обіцянкою запам’ятавя українцям кандидат у президенти США від партії республіканців Дональд Трамп. Уважний читач може пригадати подібну заяву Трампа, яка стосувалась Північної Кореї. У 2018 році тодішній президент США заявив, що питання Північної Кореї він може розв’язати однією розмовою із Кім Чен Ином. І така розмова справді відбулась – у Сінгапурі 12 червня 2018 року. Чи щось змінилось? Можливо, Трамп й уникнув великої кризи з Північною Кореєю, але він так і не зміг перешкодити цій країні розвивати свій ядерний і ракетний потенціал. Зараз це п’ята за потужністю ядерна держава в Азії після Китаю, Росії, Індії та Пакистану. Цікаво, що Трамп за свої миротворчі дії навіть планував отримати Нобелівську премію з миру, яку у 2009 році отримав його попередник Барак Обама.

«До того, як я вступив на посаду, люди думали, що ми збираємося воювати з Північною Кореєю. Президент Обама сказав, що Північна Корея є нашою найбільшою та найнебезпечнішою проблемою. Це вже не так – спіть спокійно сьогодні!», – говорив тоді Трамп.

Для Путіна Україна – це лише засіб для досягнення мети

Ми не випадково навели приклад із Північною Кореєю. Адже тоді, як і зараз, заяви Дональда Трампа були не більше ніж популізмом.

«Росія стежить за політикою США як яструб», – заявив президент України Володимир Зеленський журналістам напередодні виборів у США, відповідаючи на запитання про готовність Москви до переговорів. «Це залежить від виборів у Сполучених Штатах», – додав Зеленський.

В Україні очікували, що в разі обрання Камали Гарріс США продовжать політику адміністрації Байдена, яка підтримувала Україну, незважаючи на деякі розбіжності, такі як зволікання у поставках і заборона використання західної зброї для завдання ударів у глибині Росії.

Тим часом Дональд Трамп, зайнявши кардинально іншу позицію, припустив, що припинить підтримку військових зусиль Києва, і заявив, що може врегулювати війну «за один день». Умови мирного плану, запропоновані його кандидатом у віце-президенти Джей Ді Венсом, вражаюче схожі на список бажань Путіна – відмова від членства в НАТО і створення демілітаризованої зони в Україні.

Американська політика перебуває на роздоріжжі, але це не обов’язково призведе до перелому в мирних переговорах, кажуть аналітики. Пояснити це можна тим, що ніщо не свідчить про те, що Росія готова сісти за стіл переговорів, незалежно від того, хто опиниться в Білому домі.

«Що Трамп думає, що він може зробити, які важелі впливу він має, наразі незрозуміло, але я не думаю, що це швидкий процес», – сказав Томас Грем, експерт з питань російської зовнішньої політики та почесний член Ради з міжнародних відносин.

Утім є один чинник, який безумовно вплине на зміни на полі бою – це скорочення американської допомоги, вважають західні кажуть експерти.

«За будь-якого потенційного президента Путін намагатиметься використати те, що він вважає політичною дисфункцією в Сполучених Штатах, а також «тріщини в західній єдності», – сказав Грем в інтерв’ю CNN.

Ці тріщини можуть з’явитися, серед іншого, через скорочення адміністрацією Трампа американської допомоги і зменшення ролі США в НАТО або розкол у Конгресі США. Фінансовий тиск на європейських союзників також відіграє певну роль, як і розколи в НАТО з проросійськими лідерами в таких країнах-членах, як Угорщина і Словаччина.

«За відсутності єдності Заходу, за відсутності чіткої демонстрації того, що Захід і Україна мають спільне бачення того, чого вони намагаються досягти… у Путіна немає причин переглядати те, що він робить в Україні на даний момент», – додав Грем.

Масштаби війни також занадто великі для простих переговорів між Москвою і Києвом, кажуть експерти. Вони стверджують, що це набагато ширший конфлікт між Росією і Заходом.

Для Путіна «Україна – це лише засіб для досягнення мети, а мета полягає в подальшому обмеженні впливу США в міжнародних справах», – сказав Джон Лаф, асоційований науковий співробітник Програми Росії та Євразії в лондонському аналітичному центрі Chatham House.

«Коли радники Трампа пояснять йому, що насправді відбувається, і той факт, що Китай відіграв ключову роль у підтримці здатності Росії продовжувати вести цю війну… він може раптом дуже сильно відчути, що не дуже добре ставиться до Путіна», – вважає Лаф і додає, що Пекін сприйме будь-які поступки «як ще одне свідчення слабкості США».

Але навіть якщо політика США з підтримки України триватиме за нинішньою траєкторією, західні союзники Києва, схоже, не готові надати необхідний рівень ресурсів для досягнення серйозних перемог на полі бою.

«Я вважаю, що це триватиме, можливо, з меншою інтенсивністю, але ще довго», – додав Джон Лаф з Chatham House.

Угода з Путіним ціною безпеки України та Європи

Депутат Бундестагу і експерт з питань зовнішньої політики ХДС Норберт Реттген очікує, що перемога Дональда Трампа на виборах матиме серйозний вплив на війну в Україні. Судячи з передвиборчих заяв Трампа, «найменше, до чого ми повинні бути готові, – це те, що після його вступу на посаду американська допомога Україні більше не буде надаватися. І не можна виключати, що він захоче укласти угоду з Путіним», – сказав Реттген.

За його словами, угода між Трампом і російським президентом можлива лише за рахунок безпеки України, а отже, і за рахунок безпеки Європи. Після перемоги Трампа НАТО також перестане бути тим, чим воно було протягом десятиліть. «Тому я вважаю, що європейська безпека має стати європейською з цими виборами. Німецький уряд абсолютно не готовий до цього», – сказав Реттген.

У нинішній ситуації Трамп може досягти успіху лише на умовах Путіна. «Щось, що Путін потім, ймовірно, продасть як часткову перемогу. Інакше ніякої угоди взагалі не буде», – переконаний Реттген. За таких обставин Україна не матиме стійкого суверенітету. «Вона постійно перебуватиме під загрозою і дестабілізацією з боку Росії. Це не дає Україні жодних реальних перспектив ні в економічному, ні в національному плані, ні в плані вступу до ЄС і НАТО», – сказав Реттген.

Як пише аналітичний центр The Conversation, очікування того, що Трамп намагатиметься схиляти сторони до припинення війн в Україні та на Близькому Сході, ймовірно, призведе до посилення бойових дій там, щоб створити те, що різні сторони вважають більш прийнятним для них статус-кво. У центрі вважають, що нічого доброго для гуманітарної кризи, яка вже назріває в обох регіонах, це не віщує.

Ескалація бойових дій у Європі та на Близькому Сході та напруженості в Азії також можуть погіршити відносини між США та їхніми союзниками в усіх трьох регіонах. В Європі побоюються, що Трамп може укласти угоди з Росією через її союзників по ЄС і НАТО і погрожувати їм відходом.

Це підірвало б довговічність будь-якої української (чи ширшої європейської) угоди з Москвою. Відносно плачевний стан європейського оборонного потенціалу та зменшення довіри до ядерної парасольки США лише сприяли б заохоченню Путіна до подальшого просування своїх імперських амбіцій після того, як він досягне угоди з Трампом.

«Настрій у Києві в середу був похмурим, але рішучим»

Незважаючи на те, що український уряд неодноразово наполягав протягом виборчої кампанії у США на двопартійній підтримці у Вашингтоні, було очевидно, що перспективи перемоги Трампа тяжіють над Києвом, пише Politico у редакційній статті, присвяченій очікуванням від виборів у США.

Видання нагадує, що саме Республіканська партія Трампа заблокувала допомогу Україні на понад дев’ять місяців з жовтня 2023 року по квітень 2024 року, що змусило Київ виснажити свій бюджет воєнного часу і призвело до втрати деяких з його найздібніших бійців. «Настрій у Києві в середу був похмурим, але рішучим», – констатують оглядачі.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, написав у Facebook: «Будемо жити в світі Трампа. Біткоін досяг свого історичного максимума. Українські євробонди також мають зрости. Ринок очікує закінчення війни в Україні. На яких умовах? І чи вийде? Подивимось, але я дуже скептичний, що війна закінчиться швидко, за 24 години, як обіцяв Трамп. Скучно точно не буде».

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter