Житомир адміністративно ділиться на два райони — Богунський і Корольовський. Обидва утворені 1973 року, майже однакові за площею — 30 і 31 км² відповідно — але відрізняються за населенням, характером забудови та інфраструктурою. Крім офіційного поділу, в народному вжитку живуть десятки мікрорайонів та місцевостей — Мальованка, Корбутівка, Богунія, Смолянка — назви яких часто сягають корінням у XVIII–XIX століття.
Богунський район
Богунський район охоплює центральну, західну, північно-західну та північну частини Житомира. Площа — 30 км², населення — понад 147 000 осіб. З півдня обмежений вул. Київською та річкою Тетерів, із заходу і півночі — міською межею, зі сходу — залізницею на Коростень.
Район носить ім’я Богунського хутора — місцевості, де у 1920-х роках дислокувався 130-й Богунський стрілецький полк. До 1922 року ця частина міста називалася Врангелівка — за іменем барона Врангеля, волинського віце-губернатора середини XIX ст.
Богунський район вважається найбільш розвиненим з точки зору інфраструктури. Тут розташовані найбільш популярні торгові та розважальні заклади міста, Житомирський державний університет імені Івана Франка, значна частина медичних і освітніх установ, майдани Короленка, Перемоги та Визволення — місця проведення загальноміських заходів.
Корольовський район
Корольовський район охоплює центральну та східну частину міста. Площа — 31 км², населення — близько 114 000 осіб. Носить ім’я видатного конструктора ракетно-космічних систем Сергія Корольова, який народився в Житомирі в 1907 році.
У Корольовському районі зосереджені головні архітектурні та культурні пам’ятки міста: Свято-Михайлівський кафедральний собор, Музей космонавтики імені Сергія Корольова, Кафедральний костел Святої Софії, Спасо-Преображенський собор, обласна адміністрація та обласна рада. Тут же — Старе місто на скелястих пагорбах над річкою Кам’янкою.
Мікрорайони Житомира
Офіційних мікрорайонів як адміністративних одиниць у Житомирі немає — є лише два райони. Але в повсякденному мовленні містяни активно користуються десятками неофіційних назв, що виникли від колишніх приміських хуторів, сіл і слобід навколо Старого міста.
Центр — серце Житомира: адміністративні будівлі, навчальні заклади, кращі торгові точки, кав’ярні та розвинена транспортна інфраструктура. Головна вулиця — пішохідна Михайлівська. Найдорожче житло у місті.
Богунія — зелена зона з приватними будинками та новобудовами. Одна з найбільш привабливих локацій для родин із дітьми завдяки спокою, чистому повітрю та лісовому оточенню.
Мальованка — мікрорайон у західній частині міста. Назва, за однією з версій, пов’язана зі мальованими берегами річок навколо. Відомий з XVIII–XIX століть, в 1878–1886 роках тут проводилися археологічні розкопки — знайдено артефакти доби бронзи та пізнього середньовіччя. Вважається одним із найекологічніших мікрорайонів міста — ідеальний для сімей із дітьми і тих, хто цінує тишу.
Корбутівка — мікрорайон на березі Тетерівського водосховища з гідропарком і Корбутівським парком. Назва походить від хутора родини Пантелеймона Корбута, перша згадка — XVIII ст. Популярний для відпочинку на природі.
Смолянка — один із давніх мікрорайонів, що сформувався на місці колишнього приміського поселення.
Крошня — на сході міста, поряд із річкою Крошенкою. Один із найбільших мікрорайонів нової забудови.
Хмільники — великий мікрорайон переважно з радянськими багатоповерхівками та розвиненою торговою інфраструктурою. На його території топографічно знаходяться кілька давніших місцевостей — Чулочка та Малікова.
Довжик — на північно-заході міста вздовж однойменної річки.
Видумка, Смоківка, Музикалка, Поруб, Левківка — менші локації, переважно з приватним сектором, що збереглися з часів передмістя.
Підвісний міст — унікальна пам’ятка між районами
Окрасою Житомира є Підвісний міст через річку Тетерів у Шодуарівському парку, споруджений 1981 року. Він утримується вантами, перекинутими через два 70-метрових пілони на висоті майже 40 метрів, має довжину 300 метрів. З мосту відкривається панорама на скелясті береги, Мальованку, Корбутівку та 37-метровий монумент Слави. Це один із найвідоміших видових об’єктів міста, що пролягає між двома районами.
Порівняльна таблиця районів Житомира
| Район | Площа | Населення | Особливість |
|---|---|---|---|
| Богунський | 30 км² | ~147 000 | Торгова та освітня інфраструктура |
| Корольовський | 31 км² | ~114 000 | Історичний центр, пам’ятки |
Часті запитання
Скільки районів у Житомирі? Два — Богунський і Корольовський. Обидва утворені у 1973 році.
Який район Житомира найбільший за населенням? Богунський — понад 147 000 мешканців.
В якому районі Житомира центр міста? Центр міста знаходиться на межі обох районів, але більшість пам’яток і адміністративних установ зосереджені в Корольовському районі.
Який мікрорайон Житомира найкращий для проживання? За опитуваннями мешканців — центр (для активного міського життя), Богунія (для родин із дітьми та природи), Мальованка (для спокою та екології).
Звідки походить назва Богунський район? Від Богунського хутора, де у 1920-х роках дислокувався 130-й Богунський стрілецький полк. До 1922 року місцевість називалася Врангелівка.