Герой з Житомира: Бойовий медик, який загинув, рятуючи інших у Комишувасі
Жорстокий російський авіаційний удар по підземній школі в селищі Комишуваха, що на Запоріжжі, забрав життя 53-річного бойового медика з Житомира, Олександра Заліщука. Він загинув, героїчно кинувшись надавати допомогу пораненим одразу після перших вибухів, демонструючи виняткову мужність та самовідданість.
Від вчителя до захисника: поклик обов’язку
До повномасштабного вторгнення Олександр Заліщук поєднував у цивільному житті дві важливі професії: він був вчителем та фельдшером. Його глибокі знання та досвід у медичній сфері стали вирішальними, коли у 2024 році він ухвалив відповідальне рішення підписати контракт зі Збройними силами України. Основною мотивацією для Олександра стала гостра потреба в кваліфікованих медиках на передових позиціях, де його фах міг би врятувати найцінніше – людські життя.
В Житомирі на захисника чекала любляча родина: дружина, донька та онуки. Незважаючи на небезпеку, він підтримував регулярний зв’язок з близькими, ділячись моментами життя та отримуючи моральну підтримку під час коротких перерв між бойовими чергуваннями.
Трагедія в Комишувасі: послідовність подій
Згідно з повідомленнями, трагічний інцидент стався в селищі Комишуваха, коли російські загарбники завдали потужного авіаційного удару тритонною авіаційною бомбою по приміщенню підземної школи, яка використовувалася як укриття. Після першого влучання, незважаючи на ризик, житомирський медик, як справжній професіонал, негайно вирушив до епіцентру подій, щоб надати невідкладну допомогу постраждалим.
Про жахливі обставини загибелі батька розповіла його донька, Олександра Васьківська. Вона дізналася про трагедію з новин і, не дочекавшись відповіді від батька, додзвонилася до командира його бригади. Спершу командир не міг надати конкретної інформації, оскільки тіло Олександра не було знайдено. Лише наступного дня його вдалося ідентифікувати серед жертв бомбардування в місцевому морзі.
“Я спочатку побачила в новинах, що сталося. Почала писати татові, а він не відповідав… А потім я додзвонилася до командира бригади. Він сказав, що нічого не може сказати, бо поки сам не знає, де він, що тата не знайшли. Тіло вдалося знайти лише вчора в морзі. А потім я побачила відео, де в останні хвилини перед другим ударом в укритті був мій батько. Було видно, як він спускається туди з іншими людьми”, – з болем розповідає донька.
Пошуки військовослужбовця тривали кілька діб, ідентифікація тіла стала можливішою лише після ретельної роботи. Рідні наразі проходять складний процес юридичного оформлення необхідних документів.
“Мій шок ще не минув. Віра, що це трапилося, не настала. Просто хочеться думати, що хтось помилився. Його не мало там бути. Але він хотів допомогти. Знав, що там дуже мало медиків”, – ділиться своїми емоціями донька загиблого.
Перевезення тіла полеглого захисника до рідного Житомира буде забезпечене зусиллями гуманітарної пошукової місії «На щиті». Дата та точний час церемонії прощання будуть повідомлені родиною додатково. Деталі загибелі військового медика, як повідомило регіональне видання Суспільне Запоріжжя, лягли в основу цього трагічного репортажу.