Головна вулиця Житомира — вулиця Михайлівська. Це пішохідна вулиця довжиною 1,5 км, що простягається від площі Корольова до вулиці Великої Бердичівської через самий центр міста. За атмосферою її порівнюють з Андріївським узвозом у Києві та Дерибасівською в Одесі: та сама суміш старовинної архітектури, кав’ярень, художників просто неба та неспішних вечірніх прогулянок.
Від Пилипонської до Михайлівської: як виникла вулиця
Вулиця сформувалася в середині XIX століття на місці колишнього передмістя. До того часу тут жили старообрядці-пилипони — звідси й перша назва: Пилипонська. Згодом за губернаторським наказом старообрядців переселили за міські межі, а на звільненій ділянці почали будувати представницькі кам’яні будинки.
У 1856 році купець другої гільдії Михайло Хаботін за власні кошти звів на початку вулиці Свято-Михайлівський собор — і з того часу вулиця поступово набула нинішньої назви. В адресній книжці міста 1880 року вона вже значиться як Михайлівська, хоча в дужках усе ще уточнювалось «Пилипонська». Офіційне перейменування відбулось у 1888 році.
Як змінювалася назва вулиці протягом століть
Михайлівська пережила кілька насильницьких перейменувань:
- Пилипонська — до кінця XIX ст.
- Михайлівська — з 1888 р.
- Вулиця Герінга — під час нацистської окупації
- Мала Коростенська — з 1942 р.
- Вулиця Міськради — після визволення міста
- Вулиця Рад — з 1957 р.
- Михайлівська — відновлена назва у часи незалежності
XIX–XX століття: розквіт торгової та культурної вулиці
З кінця XIX ст. Михайлівська перетворилась на головний торговий і розважальний центр Житомира. На перших поверхах будинків одночасно функціонувало 56 магазинів, кафе, ресторани, готелі, майстерні й перукарні. З’явились кінотеатри «Люкс» і «Кіно-Рим» — нині це кінотеатр імені Івана Франка, один із найстаріших діючих кінотеатрів в Україні. Таперами — супроводжувачами німих фільмів — тут працювали майбутні відомі українські музиканти Михайло Скорульський і Віктор Косенко.
У 1899 році по вулиці пройшли перші трамвайні лінії Житомира. У 1936 р. Михайлівська стала першою асфальтованою вулицею в місті. Тут проводились першотравневі паради та свята.
Із середини XX ст. вулиця стала пішохідною — рух транспорту закрили, і вона остаточно перетворилась на простір для людей. Такою лишається й сьогодні.
Архітектурні пам’ятки
Михайлівська значною мірою зберегла оригінальний архітектурний ландшафт XIX — початку XX ст.
Свято-Михайлівський кафедральний собор — знаходиться на розі з вул. Київською. Збудований у 1856 р. на кошти купця Хаботіна. Унікальний розпис інтер’єру в стилі давньоруської мініатюри — таким же способом колись ілюстрували рукописні книги. Поряд із собором — пам’ятник митрополитові Іларіону (Іванові Огієнку).
Будинок «короля рукавичок» (вул. Михайлівська, 8) — триповерхова споруда у стилі модернізованої готики на розі з вул. Лятошинського. Збудована житомирським фабрикантом Гілярієм Трибелем, чиї рукавички славились у всьому світі. У цьому ж будинку розміщувалась редакція газети «Робітник», де працював видатний драматург Іван Кочерга. Нині тут — ресторан «Дім Трибеля».
Кінотеатр ім. Івана Франка — один із найстаріших діючих кінотеатрів України. Продовжує роботу на тому ж місці, де у XIX ст. показували перші сінематографи міста.
Будівля Житомирської міської ради (вул. Михайлівська, 2) — пам’ятка місцевого значення. У цьому будинку навчалась співачка Зоя Гайдай та композитор Михайло Скорульський.
Садиба на Михайлівській, 21 — тут народився і виріс видатний український історик Аполлон Скальковський, який знайшов унікальний архів Запорізької Січі і написав фундаментальні праці про козацтво.
Житомирський обласний центр хореографічного мистецтва та академічний ансамбль танцю «Сонечко» (вул. Михайлівська, 3) — культурний заклад у самому центрі вулиці.
Михайлівська сьогодні
У 2016 році відбулась масштабна реконструкція: облаштовано Європейський майдан на перетині з вул. Лятошинського. У 2018 р. тут встановили пішохідний фонтан. Узимку на вулиці традиційно заливають каток.
Сьогодні Михайлівська — серце громадського та культурного життя Житомира. Тут розташовані десятки кав’ярень і ресторанів, у погожі дні місцеві художники виставляють картини просто на вулиці. Михайлівська є головним місцем новорічних, різдвяних і великодніх святкувань. Рух транспорту тут заборонений — виняток лише у спеціальних випадках і тільки на низькій швидкості.
Часті запитання
Яка головна вулиця Житомира? Вулиця Михайлівська — пішохідна вулиця довжиною 1,5 км у центрі міста.
Чому вулиця називається Михайлівська? На честь Свято-Михайлівського собору, збудованого у 1856 р. купцем Михайлом Хаботіним на власні кошти.
Коли вулиця стала пішохідною? З середини XX ст. Рух транспорту закрили після Другої світової війни.
Де починається і закінчується Михайлівська? Від площі Корольова до вулиці Великої Бердичівської, через центр міста. Довжина — близько 1,5 км.
Що подивитися на Михайлівській? Свято-Михайлівський собор, будинок «короля рукавичок» (Дім Трибеля), кінотеатр ім. Івана Франка, Європейський майдан і пішохідний фонтан.