Джерело: berdichev.biz

15 серпня у виставковій залі Музею історії міста Бердичева відкрито унікальну виставку «День археолога: віднайдені артефакти», де представлені безцінні знахідки, виявлені на території Кляштору Босих Кармелітів учасниками Житомирської археологічної експедиції. Експозиція присвячена професійному святу українських археологів, яке відзначається щорічно 15 серпня.

Про це повідомляє Музей історії міста Бердичева.

“Значні археологічні роботи на території Кляштору Босих Кармелітів проводилися за останні 170 років. Остання експедиція відбулася в грудні 2018 року, коли археологи протягом тижня копали велику яму і ретельно перебирали, очищали та перемивали все, що вдалося дістати з культурного шару. В результаті було знайдено 272 цікаві артефакти, серед яких залишки предметів з деревини, шкіри та кераміки, фрагменти кісток, деталі металевих виробів та монети”, – йдеться у повідомлені.

Як розповіли археологи, у Європі та світі існує практика проведення археологічних розкопок перед початком будівництва в історичних місцях. Саме тому експедиція з радістю прийняла запрошення від представників ордену Босих Кармелітів для проведення розкопок у місці реконструкції фортечної стіни. Під час розкопок був виявлений культурний шар товщиною 8 метрів, що є найбільшим подібним утворенням на Житомирщині. Для порівняння, аналогічні розкопки в Житомирі виявили лише 5 метрів культурного шару. Більшість знахідок датуються XVII століттям, хоча є артефакти і значно давнішого походження. Керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас зазначив, що якби розкопки охопили більшу площу, кількість знайдених артефактів була б значно більшою.

Розкопки фінансувала релігійна громада ордену Босих Кармелітів. Існує надія на розширення міжнародної співпраці, якщо до справи долучаться польські археологи.

Про результати п’ятиденної археологічної експедиції та знайдені монети, прикраси й керамічні вироби йшлося під час пресконференції в Музеї історії міста Бердичева. Андрій Петраускас зазначив, що «завдяки дослідженню культурного шару ми можемо у хронологічному порядку відтворити ті чи інші події періоду формування міста Бердичева. Серед знахідок є предмети і більш ранніх періодів – давньоруського часу, можливо, слов’янської доби, а можливо, і трипільського періоду. Усі вони потребують подальшого опрацювання. Є предмети, пов’язані із металургійною справою, яка не характерна для періоду, коли функціонував замок. Це свідчить про те, що на місці замку існували майстерні давньоруського чи слов’янського часу».

Старший науковий співробітник Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін підкреслив унікальність знахідок: «Усі знахідки виняткові, адже вони є єдиним першоджерелом, яке дозволяє будувати історію на основі реальних артефактів, а не здогадок і міфів. Саме у Бердичеві вперше на Житомирщині збереглися вироби зі шкіри та дерева».

Під час заходу було підписано акти передачі всіх знайдених старожитностей до фондів Музею історії Бердичева.