Шлях до синьо-жовтого: як Житомирщина готувалася до української незалежності
23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Символічно, що саме на Житомирщині синьо-жовтий стяг почали використовувати публічно ще задовго до проголошення незалежності. Ці події, сповнені сміливості та рішучості, стали важливим етапом на шляху до свободи, як розповідають очевидці та краєзнавці тих часів.
Перші кроки свободи: Житомир, Малин, Олевськ
У Житомирі, як розповів голова обласного об’єднання «Просвіта» Святослав Васильчук, синьо-жовтий прапор став для одних символом майбутньої незалежності, для інших – викликом радянській системі. У ніч з 13 на 14 червня 1990 року, напередодні сесії обласної ради, члени Народного Руху України вирішили таємно встановити прапор на будівлі міської ради. «Щоб, як кажуть, в пику зробити цим комунякам, вирішили саме вночі підняти прапор», – згадує Васильчук. Восьмеро людей, обійшовши охорону, зняли радянський прапор і встановили український. Цей акт викликав чималий резонанс, але вже на сесії більшістю голосів було підтверджено рішення про використання української національної символіки.
Малин став другим містом на Житомирщині, де офіційно ухвалили рішення про використання української символіки, майже за рік до відновлення незалежності. 1 травня 1990 року синьо-жовтий прапор пронесли колоною демонстрантів, а згодом молодь намалювала великий український стяг на проїжджій частині. 5 вересня 1990 року, як розповів голова Малинської міської ради у 1990–1994 роках Володимир Студінський, питання про підняття державного прапора винесли на розгляд сесії. Щоб отримати необхідну кількість голосів, питання не виносилося відкрито до порядку денного. З 39 депутатів 20 проголосували «за», що й вирішило питання позитивно.
В Олевську, за свідченнями краєзнавця Анатолія Шинкаря, синьо-жовтий стяг уперше з’явився у серпні 1991 року. Активісти Народного Руху Едуард та Любов Петрови закріпили його у вікні горища будинку, що виходив на центральну площу. Наступного дня міліція зняла прапор, що викликало значний суспільний резонанс.
Бердичів: перші символи волі
У Бердичеві, як розповів перший голова місцевої організації Народного Руху України Павло Передрій, синьо-жовтий прапор з’явився ще наприкінці 1989 року, встановлений на високій трубі котельні. Пізніше стяг використовувався на зборах місцевого осередку Народного Руху та під час публічних акцій. Особливо пам’ятним був мітинг до річниці Чорнобильської трагедії, коли секретар райкому заявив, що не виступатиме, якщо на мітингу буде хоч один український прапор.
17 жовтня 1991 року було ухвалено рішення підняти український прапор над Бердичівською міською радою. За словами Передрія, на той час існувала тенденція залишати радянські прапори, тому в Бердичеві, як і в багатьох інших містах, спочатку вирішили встановити два прапори – радянський і український. Це було компромісним рішенням, з яким люди в основному мовчки погодилися.