130 років станції «Житомир»: від парової тяги до сучасних реалій
Житомир, хоч і не може похвалитися статусом потужного залізничного вузла, як його сусід Коростень, все ж відзначає знаменну дату – 130-річчя станції «Житомир». Історія цієї залізниці, яка щодня непомітно проходить повз тисячі житомирян, сповнена несподіваних фактів: від равликової швидкості перших потягів до унікальних методів подачі сигналів, що збереглися до наших днів на далекому острові Мальта.
Від вузькоколійки до стратегічної артерії
Перша плутанина щодо дати появи залізниці в Житомирі пов’язана з введенням у дію ширококолійної лінії на Коростень у 1915 році. Проте, як свідчать краєзнавчі дослідження, перший потяг вирушив зі Жтомира значно раніше. Будівництво вузькоколійної залізниці від Бердичева до Житомира розпочалося 26 серпня 1895 року. Вже 11 липня 1896 року відбулося урочисте відкриття першого маршруту Житомир – Бердичів, і того ж дня відчинила двері перша дерев’яна будівля вокзалу. Отже, справжній «день народження» житомирської залізниці – липень 1896 року. Ширококолійна лінія, що з’єднала Бердичів, Житомир і Коростень, стала до ладу у 1915 році.
Перша залізниця Житомира була вузькоколійною і мала переважно промислове призначення, слугуючи для швидкого перевезення продукції місцевої цукрової та борошномельної промисловості. Пасажирські перевезення були другорядними. Ситуація кардинально змінилася з початком Першої світової війни, коли стратегічна важливість залізниці для постачання армії змусила зробити лінію Бердичів – Житомир – Коростень ширококолійною. У 1917 році житомирська залізниця увійшла до складу Південно-Західної залізниці.
Історія вокзалу: чотири покоління однієї будівлі
Історія вокзалу «Житомир» – це історія чотирьох будівель, кожна з яких залишила свій слід. Перша, дерев’яна, відкрилася у 1896 році. Вже у 1913 році поруч виріс новий кам’яний вокзал, який вважається тим самим історичним вокзалом початку XX століття. Під час Другої світової війни, у грудні 1943 року, будівлі вокзалу та інші споруди станції зазнали значних руйнувань. Відновлені у повоєнні роки, вони послужили основою для сучасної будівлі. У 1971 році було відкрито новий залізничний вокзал, який функціонує й досі. Цікавим доповненням до історії вокзалу є трамвайна лінія, що вела до нього, яка проіснувала до середини 1960-х років, а згодом була замінена тролейбусним маршрутом.
Залізниця в роки війни та її відлуння
Роки німецької окупації стали найтрагічнішою сторінкою в історії житомирської станції. Залізниця відіграла подвійну роль: з одного боку, вона дозволила евакуювати частину промислових підприємств та установ перед приходом ворога. З іншого – служила окупантам, адже неподалік діяв табір для військовополонених Stalag 358. Унікальною подією воєнного часу стало двічі відзначене звільнення Житомира, яке відбувалося з прив’язкою до залізничних орієнтирів. Саме під час цих боїв, у грудні 1943 року, будівлі вокзалу та станції зазнали серйозних пошкоджень.
Маловідомі факти та зниклі маршрути
Історія житомирської залізниці багата на цікаві деталі. Перші поїзди рухалися зі швидкістю близько 20 км/год. За весь час існування вузькоколійки було зафіксовано лише одну аварію. Оригінальним був метод зупинки потяга: пасажир тягнув за шнур, протягнутий через вагони, що приводив у дію дзвіночок у машиніста – подібний метод, за переказами, досі використовується на Мальті. У 1918 році в Житомирі відбувся перший страйк залізничників. Через місто проходили знакові потяги епохи, зокрема, потяг Центральної Ради у 1918 році та бронепоїзд Троцького у 1920-му.
На жаль, деякі маршрути, що колись проходили через Житомир, зникли. Це потяги Санкт-Петербург – Кишинів, до Барановичів (Білорусь), а також літній додатковий потяг до Одеси. Відсутність статусу вузлової станції зумовлює переважно приміське сполучення, і хоч Житомир навряд чи стане великим транзитним вузлом, він може пишатися своєю 130-річною залізничною історією.
Сусід-велетень: Козятинський вузол
Не можна оминути увагою й Козятинський залізничний вузол, який, хоч і розташований у Вінницькій області, має нерозривний історичний та географічний зв’язок із Житомирщиною. Козятин, колись маленьке село, народився завдяки залізниці. Головною перлиною міста є будівля вокзалу станції Козятин I, зведена у 1888–1889 роках. Цей вокзал «острівного» типу, що нагадує білий пароплав, вважається одним із найстаріших і найкрасивіших в Україні. На жаль, сьогодні історична будівля вокзалу перебуває в аварійному стані, потребуючи термінового порятунку.