В Житомирі відзначили 119-ту річницю від дня народження Олега Ольжича
21 липня, у день народження видатного українського діяча – поета, археолога та провідника ОУН Олега Ольжича, у Житомирі вшанували його пам’ять. Ця дата стала нагодою згадати про багатогранну особистість, чиє життя було присвячене боротьбі за незалежність України та розбудові її культури.
Начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко наголосив на важливості постаті Олега Ольжича для сучасної України. «Його життєвий шлях досі залишається для нас прикладом незламної волі, мудрості та любові до України. Він поєднував у собі не лише унікальний інтелект, а й сталеву волю. Науковець зі світовим ім’ям, археолог, який вивчав трипільську цивілізацію та досліджував витоки нашої культури. Але водночас – один із очільників національно-визвольного руху, який без вагань став на захист своєї країни», – зазначив керівник області.
Олег Ольжич, справжнє ім’я якого Олег Кандиба, був не лише талановитим письменником і вченим, але й активним учасником українського визвольного руху. Він присвятив усі свої знання та талант служінню єдиній меті – здобуттю та розбудові Української держави.
Встановлення пам’ятної дошки на місці його дитинства
На місці, де колись стояла будівля, в якій минули перші дитячі роки Олега Ольжича, управління культури та туризму Житомирської ОВА встановило інформаційну пам’ятну дошку. Це символічне місце на перехресті вулиць Старовільської та Ольжича, де наприкінці ХІХ століття розташовувався двоповерховий прибутковий будинок, що став частиною історії однієї з найвидатніших українських родин. Саме тут, 21 липня 1907 року, в Житомирі народився Олег Ольжич.
«Попри те, що історичну будівлю було демонтовано, пам’ять про людей, які творили українську історію, повинна жити», – підкреслили в управлінні. Ця ініціатива покликана зберегти зв’язок поколінь та нагадати житомирянам і гостям міста про видатну постать, яка зробила неоціненний внесок у культурну та політичну спадщину України.
Олег Ольжич (1907-1944) був сином відомого українського поета Олександра Олеся. Його діяльність охоплювала різні сфери: він залишив помітний слід як поет, вчений-археолог, який досліджував давні українські культури, та один із лідерів українського національно-визвольного руху. Він очолював культурно-освітню референтуру Проводу українських націоналістів, був членом Революційного трибуналу ОУН, а згодом заступником голови Проводу українських націоналістів, а потім і головою Проводу на українських землях. Його життя обірвалося трагічно – він загинув у нацистському концентраційному таборі Заксенгаузен 10 червня 1944 року.
Укрінформ продовжує інформувати про події, що стосуються вшанування пам’яті видатних українців. Так, нещодавно у Чернівцях відкрили меморіальні дошки загиблим на фронті телеоператору Ярославу Левицькому та нацгвардійцю Андрію Месюку.