Малинська «Калюжа»: від гранітного кар’єру до унікального підводного музею
Приблизно за сто кілометрів від столиці, на околиці міста Малин на Житомирщині, розташоване унікальне місце, яке місцеві жителі лагідно називають «Калюжа». Попри дещо зневажливу назву, ця водойма відома своєю кришталевою чистотою, є домом для єдиного в Україні підводного музею у прісній воді, тренувальною базою для військових водолазів та місцем, де поранені бійці відновлюють надію на повноцінне життя. Проте доля «Калюжі» залишається невизначеною через тривалу судову суперечку між громадою, яка вважає це місце своєю природною перлиною, та компанією, що прагне відновити тут видобуток граніту.
Унікальне поєднання природи та культури
Малинська «Калюжа» є рідкісним прикладом трансформації занедбаного промислового об’єкта у привабливу туристичну локацію, що відбулася завдяки зусиллям ентузіастів, а не за участі інвесторів. Затоплений ґрунтовими водами гранітний кар’єр, розробка якого припинилася у 1995 році, на глибині 15 метрів став місцем для створення незвичайного музею. Тут можна побачити якір, копію військового мотоцикла, трансформаторну будку та макет підводної міни — експонати, що складають основу першого в Україні прісноводного підводного музею. Потрапити до нього на екскурсію можуть як досвідчені дайвери, так і новачки під наглядом інструктора.
Окрім підводних пригод, «Калюжа» приваблює відвідувачів чистими берегами, придатними для купання та засмаги. Гранітні стіни, що відбиваються у прозорій воді, створюють мальовничі краєвиди, які місцеві жартома порівнюють з «малинськими Мальдівами». Однак, за цією красою ховається історія боротьби: громада роками відстоює водойму від спроб компанії відновити видобуток щебеню. Відвідування «Калюжі» сьогодні – це можливість побачити місце, яке формувалося громадою, а не бізнес-планом, доки його доля ще не вирішена.
Від кар’єру до культурно-оздоровчого центру
Історія «Калюжі» починається з гранітного кар’єру, офіційно відомого як Городищенська ділянка Малинського родовища гранітів. Розробка об’єкта, розпочата у 1970-х, припинилася у 1995 році з кількох причин: складні геологічні умови, обмежена територія та зростання собівартості видобутку. Після закриття кар’єру, він поступово заповнився ґрунтовими водами, утворюючи озеро глибиною близько 15 метрів.
У 2011 році дайвінг-організація Dive Time започаткувала тут підводний музей, що з часом поповнювався новими експонатами. Особливу цінність «Калюжа» набула в останні роки, ставши місцем реабілітації для військових, які пройшли ампутацію чи перенесли важкі поранення. Ефект невагомості під водою дозволяє їм знову відчути свободу рухів, відновлюючи фізичні та психологічні сили. Окрім того, водойма активно використовується для тренувань водолазів Служби з надзвичайних ситуацій, військовослужбовців, бійців Національної гвардії та прикордонників.
Станом на середину 2026 року, доля «Калюжі» залишається предметом судових розглядів. Попри перемоги громади в апеляційних судах, компанія ТОВ «БМ Граніт-У» продовжує домагатися відновлення дозволу на видобуток граніту, що ставить під загрозу унікальний екосистема та культурний об’єкт.